Архівні документи сатирика Василя Чечвянського викладено у вільний доступ


Електронні версії документів з архівно-кримінальної справи письменника-сатирика Василя Чечвянського оприлюднили в інтернеті. Вони доступні в електронному архіві Українського визвольного руху. Їх підготували та опублікували за підтримки Українського культурного фонду.


Колекцію з майже сімдесяти документів, датованих 1935–2001 роками, оприлюднили Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України. До неї увійшли:

  • ордер на обшук і арешт, протокол обшуку;

  • анкета арештованого Василя Чечвянського-Губенка;

  • протоколи допитів письменника, свідків та протоколи очної ставки;

  • перелік вилучених «контрреволюційних» та «націоналістичних» книг;

  • акт медичної комісії із висновком про стан здоров’я підсудного;

  • вирок Військової Колегії Верховного суду СРСР у справі Василя Чечвянського-Губенка;

  • довідка про виконання вироку (розстріл);

  • заява Надії Губенко з проханням дати вказівку про перегляд справи її чоловіка;

  • відгук письменників Юрія Смолича та Максима Рильського про Василя Чечвянського-Губенка;

  • постанова про скасування вироку у справі Василя Чечвянського-Губенка і закриття справи за відсутністю складу злочину;

  • документи Грунського народного літературно-меморіального музею імені Остапа Вишні тощо.


«На допиті у січні 1937 року Василь Чечвянський «зізнався» у тому, що і його брат, Остап Вишня, проявляв терористичні прагнення проти керівників партії в Україні – Косіора та Постишева, бо вважав їх винними у самогубстві Миколи Хвильового. Під час перебування під арештом у Чечвянського розвинувся правобічний плеврит, і перевозити хворого можна було лишень у теплому вагоні. У липні 1937 року чекісти винесли вирок письменнику-гумористу: найвища міра покарання – розстріл. Його розстріляли 15 липня 1937 року в Києві. У 1956 році справу Василя Чечвянського-Губенка припинили за відсутністю складу злочину. У 1990 році архів КДБ поповнився новою довідкою: відповідь на звернення онука Василя Чечвянського. Йому пояснили: діда розстріляли необґрунтовано, місце поховання невідоме», − констатували історики.


Василь Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) (1888–1937), письменник-гуморист із Полтавщини, старший брат відомого письменника Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець», член літературних організацій «Плуг» і Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Друкуватися почав на початку 1920-х років. У доробку письменника такі збірки гуморесок: «Царі природи»,«Ех, товариші…», «Кадило»,«Між іншим», «Оздоровлення апарату», «Оскудєніє», «Переливання крови», «Фактор», «Не вам кажучи», «Пародії», «Республіканці», «Факт», «Нещасні».


Електронний архів – сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Його веде Центр досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольний рух, матеріали з архівів КДБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже понад 25 тисяч оцифрованих архівних матеріалів, доступних для завантаження.


Джерело: «Читомо»

Соціальні мережі