Версія «The New York Times»: названо найкращі книжки 2021 року


Редактори «The New York Times Book Review» визначили 10 найкращих книжок, виданих цього року. До добірки ввійшли художні та наукові твори.


Імболо Мбу «Якими гарними ми були»

Це другий роман Імболо Мбу − авторки бестселера «Ось мрійники». Дія відбувається у вигаданому африканському селі Косава й розповідає про людей, які живуть у страху перед погіршенням довкілля, спричиненого американською нафтовою компанією. Місцеві жителі вирішують дати відсіч.

«Незабутня історія про громаду, що зіткнулася із західною жадібністю. «Якими гарними ми були» зачарує вас, нажахає і покаже, що може статися, коли кілька людей встануть і запротестують. Майстерний роман чарівної письменниці, у якому порушуються найактуальніші питання нашого часу», − каже про книжку Девід Еберсхофф, автор бестселера «Дівчина з Данії».


Кеті Кітамура «Близькість»

Напружена й наелектризована історія про жінку, яка застрягла між багатьма істинами. Перекладачка прибуває до Гааги, щоб втекти з Нью-Йорка і працювати в Міжнародному трибуналі. Жінка з багатьма мовами та ідентичностями, вона шукає місце, яке могла б нарешті назвати домівкою.

«Близькість» − це захопливий, точний і морально проникливий роман, що читається як психологічний трилер», − відгукується про роман американська письменниця Дана Спіотта. Книжка увійшла також до списку рекомендацій Барака Обами.


Оноре Фанон Джефферс «Любовні пісні W.E.B. Du Bois»

Перша прозова книжка відомої поетеси, що розповідає про шлях дорослішання афроамериканської дівчинки Ейлі. На сторінках роману вона досліджує власну ідентичність, подорожуючи углиб історії своєї сім’ї.

«Ця широка, блискуча та красива розповідь одночасно є піснею про кохання, чорношкіре дівоцтво, сім’ю, історії, радості, біль… У спритних руках Джефферс расова історія та кохання в Америці стає великим американським романом», − переконана авторка книжок для дітей та підлітків Жаклін Вудсон.


Патрісія Локвуд «Про це ніхто не говорить»

Локвуд відома як авторка відвертих і навіть непристойних віршів. У своїх мемуарах вона розповідає про юність та батька-священника. Твір водночас піднесений, інтимний, філософський, веселий і, зрештою, глибоко зворушливий.

У рецензії для «Los Angeles Times» Хілларі Келлі написала, що «Ніхто про це не говорить» − «або геніальний твір, або жахливе випробування на витривалість», порівнюючи його з романами Вірджинії Вулф. Книжка увійшла до цьогорічного короткого списку Букерівської премії.


Бенджамін Лабатут «Коли ми перестаємо розуміти світ»

Стрімка та насичена книжка про наукові відкриття, етику й незрозумілу відмінність між генієм і божевільним. Майстерно «зшиті» історії найбільших мислителів ХХ століття, які розповідають про екстаз і агонію наукових проривів: величезне значення для суспільства та високі людські витрати. У цьому «гібриді» художньої та наукової літератури знайшлося місце і для гумору. Книжка увійшла у цьогорічний короткий список Міжнародної премії Букера.


Туве Дітлевсен «Копенгагенська трилогія: Дитинство − Молодість − Залежність»

Туве Дітлевсена вважають одним із найважливіших і унікальних голосів у датській літературі ХХ століття. «Копенгагенська трилогія» (1969−71) − її визначний шедевр. «Дитинство» розповідає про цілеспрямовану рішучість дитини стати поетом; «Юність» описує ранній досвід сексу, роботи та незалежності; «Залежність» розкриває історію про перший із чотирьох шлюбів та жахливе падіння у наркотичну залежність завдяки зловісному лікарю.


Клінт Сміт «Як передається слово: розплата з історією рабства в Америці»

Поет і один з авторів літературного журналу «The Atlantic» Клінт Сміт зображує сучасний портрет Америки як рабовласницької країни. Починаючи з власного рідного міста Нового Орлеану, журналіст Клінт Сміт проводить читачам незабутню екскурсію пам’ятними та визначними місцями – тими, які чесно розповідають про минуле, та тими, що пропонують історію поколінь про те, як рабство було центральним у формуванні колективної історії американської нації та американців.


Андреа Елліот «Невидима дитина: бідність, виживання та надія в американському місті»

Захоплива, незабутня історія дівчини, чий незламний дух випробовується бездомністю, бідністю та расизмом у нерівній Америці – від журналістки, лауреатки Пулітцерівської премії Андреа Елліот із «The New York Times». «Невидима дитина» розповідає про вісім драматичних років життя Дасані Коутс, дитини, яка живе у притулку для бездомних у Брукліні й уявляє, як район забудовують хмарочосами. Щоб розповісти цю історію про дівчинку та її сім’ю, Елліот роками спостерігала за дітьми у притулках, школах, залах суду та установах соціального забезпечення.


Аннетт Гордон-Рід «У День звільнення рабів»

Досліджуючи расові та соціальні проблеми рідного штату Техас, Гордон-Рід просить читачів відійти від нинішніх гарячих дебатів і детальніше поглянути на історію та її сюрпризи. Поєднуючи анекдоти з гострими фактами, зібраними з джерел американської історії, Гордон-Рід показує, яку важливу роль у історії Техасу зіграли афроамериканці. Авторка колись була першою темношкірою дитиною, яка пішла до школи у Східному Техасі. У 2008 році вона здобула Пулітцерівську премію.


Хізер Кларк «Червона комета: коротке життя та яскраве мистецтво Сильвії Плат»

Перша біографія великої і трагічної поетеси, де оприлюднили багато нових матеріалів, у яких життя Сильвії Плат надзвичайно збалансоване, повне й остаточне. Вирішуючи не читати Плат так, ніби кожен її вчинок, починаючи з дитинства, був передвісником її трагічної долі, Хізер Кларк представляє нові матеріали про батька-ученого письменниці, її твори для неповнолітніх та психіатричне лікування, її ранні стосунки та рішення не бути звичайною жінкою та дружиною; її суперечливі зв’язки з овдовілою матір’ю з благими намірами; її проблеми через галузь психічного здоров’я; її роки у Кембриджі та зустріч із Тедом Хьюзом, шлюб з яким вплинув на поезію. За таке дослідження Хізер Кларк цього року стала номінанткою на Пулітцерівську премію.


Принагідно додамо, що «The New York Times Book Review» − літературний відділ найстарішої і третьої за популярністю щоденної газети у Сполучених Штатах Америки, яку засновали 18 вересня 1851 року. Газета 112 разів вигравала Пулітцерівську премію. Такого показника не досягло жодне новинне видання у світі.


Джерело: «Читомо»

Соціальні мережі