В Україні презентували виставку про українське мистецтво 1920–2020 років у форматі онлайн-гри
Український інститут та кураторське об’єднання «OK Projects» презентували онлайн-виставку у форматі гри «The Fantastic Adventure through Art History of Ukraine», створену в межах програми «UkraineEverywhere».
Виставка представляє українських художників, у чиїх роботах конструюються альтернативні, фантастичні, спекулятивні реальності: минулого, теперішнього або майбутнього.
Користувач відігрує роль митця, перед яким у складні історичні часи постає вибір, що саме намалювати. Наприклад, що зобразити під час розпочатого радянською владою штучного голоду в Україні – «корову» або «прямокутник»?
Якщо обрати «корову» – гра розкаже про художника Михайло Бойчука, але митця «розстріляють» (і доведеться вибирати, потрапить він до «пекла» чи до «раю»). Обравши «прямокутник», ви дізнаєтеся про роботи лідерки українського авангарду Олександри Естер, але вашому протеже доведеться емігрувати з країни.
В онлайн-грі представлені роботи 20 українських митців, а саме: Михайла Бойчука, Олександри Екстер, Сергія Григор’єва, Алли Горської, Ніколая Карабіновича, Федора Тетянича (Фрипулья), Нікіти Кадана, Дарії Кузьмич та інших.
«Досі точаться дискусії щодо того, який рік можна вважати початком сучасного мистецтва в Україні. Зіткнувшись із неможливістю лінійного сприйняття історії українського мистецтва, авторки гри «Fantastic Adventure through Art History of Ukraine» пропонують гравцям самим створити альтернативну історію українського мистецтва шляхом складання її з реальних художніх явищ та окремих практик, що виходять з історичних обставин, в яких розвивалося мистецтво на території України з 1920 до 2020 років”, – вказано в описі до гри.
«Ukraine Everywhere» – це програма Українського інституту, яка через онлайн-проєкти розповість про внесок України до світової культури. Мета програми – у доступний спосіб представити іноземним аудиторіям українські явища, імена й контексти, що залишили слід у світовій культури, але не завжди відомі за кордоном як українські.
Джерело: «Українська літературна газета»
댓글