100 знакових романів і повістей: "PEN Ukraine" та "The Ukrainians" презентували літературний каталог


Український ПЕН та видання "The Ukrainians" уклали список ста знакових романів і повістей українською мовою. Каталог сформовано із творів українською мовою, написаних у XIХ–ХХІ століттях. У ньому − романи та повісті, в яких розвиваються кілька сюжетних ліній і широко охоплені суспільні процеси та явища. Кожен окремий автор представлений не більше ніж двома творами (таких у списку 23). Експерти обирали знаменну сотню з-поміж 436 книжок.


«Ми пропонуємо не канон і незаперечну істину, а радше зразок, методологію, вихідні точки для незабутніх літературних маршрутів. Завдяки карантину ми всі переконалися, як багато незнаних прекрасних куточків можна знайти в Україні. Хотілося б, щоб із не меншим захопленням українці відкривали для себе й свою літературу», − наголошують укладачі списку.


Отже, каталог має такий вигляд:

  • Емма Андієвська «Роман про людське призначення» (1982);

  • Вікторія Амеліна «Дім для Дома» (2017);

  • Емма Андієвська «Герострати» (1971);

  • Роман Андріяшик «Люди зі страху» (1966);

  • Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (2014);

  • Юрій Андрухович «Московіада» (1993);

  • Борис Антоненко-Давидович «Смерть» (1927);

  • Іван Багряний «Сад Гетсиманський» (1950);

  • Юрій Андрухович «Рекреації» (1992);

  • Іван Багряний «Тигролови» (1944);

  • Володимир Винниченко «Сонячна машина» (1928);

  • Василь Барка «Жовтий князь» (1963);

  • Володимир Винниченко «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917);

  • Юрій Винничук «Танґо смерті» (2012);

  • Юрій Винничук «Мальва Ланда» (2000);

  • Ірина Вільде «Сестри Річинські»(1958);

  • Ірина Вільде «Метелики на шпильках» (1936);

  • Олесь Гончар «Собор» (1968);

  • Тамар Горіха Зерня «Доця» (2019);

  • Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр» (1934);

  • Докія Гуменна «Діти Чумацького Шляху» (1948);

  • Євген Гуцало «Позичений чоловік» (1981);

  • Любко Дереш «Культ» (2001);

  • Володимир Діброва «Бурдик» (1997);

  • Анатолій Дністровий «Пацики» (2005);

  • Олександр Довженко «Зачарована Десна» (1956);

  • Олександр Довженко «Україна в огні» (1943);

  • Віктор Домонтович «Доктор Серафікус» (1947);

  • Володимир Дрозд «Листя землі» (1992);

  • Віктор Домонтович «Дівчина з ведмедиком» (1928);

  • Сергій Жадан «Інтернат» (2017);

  • Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010);

  • Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» (2009);

  • Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996);

  • Павло Загребельний «Диво» (1968);

  • Павло Загребельний «Роксолана» (1980);

  • Василь Земляк «Лебедина зграя» (1971);

  • Роман Іваничук «Мальви» (1968);

  • Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської» (1979);

  • Юрій Іздрик «Воццек» (1997);

  • Юрій Іздрик «Подвійний Леон» (2000);

  • Олександр Ірванець «Рівне/Ровно» (2001);

  • Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930);

  • Ольга Кобилянська «Земля» (1902);

  • Ольга Кобилянська «Царівна» (1896);

  • Євгенія Кононенко «Імітація» (2001);

  • Василь Кожелянко «Дефіляда в Москві» (1997);

  • Наталена Королева «Предок» (1937);

  • Юрій Косач «Володарка Понтиди» (1987);

  • Юрій Косач «Еней та життя інших» (1946);

  • Ігор Костецький «Повість про останній сірник» (2005);

  • Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911);

  • Агатангел Кримський «Андрій Лаговський» (1919);

  • Михайло Коцюбинський «Fata morgana» (1910);

  • Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1857);

  • Володимир Лис «Століття Якова» (2010);

  • Аркадій Любченко «Вертеп» (1943);

  • Тетяна Малярчук «Забуття» (2016);

  • Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004);

  • Лесь Мартович «Забобон» (1917);

  • Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » (1880);

  • Панас Мирний «Повія» (1883);

  • Кость Москалець «Вечірній мед» (2013);

  • Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (1972);

  • Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959);

  • Іван Нечуй-Левицький «Хмари» (1874);

  • Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» (1884);

  • Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» (1956);

  • Тодось Осьмачка «Старший боярин» (1946);

  • Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля» (2006);

  • Євген Пашковський «Щоденний жезл» (1999);

  • Леонід Первомайський «Дикий мед» (1963);

  • Валер’ян Підмогильний «Місто» (1928);

  • Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма» (1930);

  • Євген Плужник «Недуга» (1928);

  • Тарас Прохасько «НепрОсті» (2002);

  • Улас Самчук «Волинь» (1932);

  • Улас Самчук «Марія» (1934);

  • Анатоль Свидницький «Люборацькі» (1886);

  • Михайло Слабошпицький «Марія Башкирцева» (1986);

  • Марко-Роберт Стех «Голос» (2005);

  • Микола Трублаїні «Шхуна «Колумб» (1940);

  • Осип Турянський «Поза межами болю» (1917);

  • Зінаїда Тулуб «Людолови» (1934);

  • Григорій Тютюнник «Вир» (1960);

  • Олесь Ульяненко «Сталінка» (1994);

  • Іван Франко «Перехресні стежки» (1900);

  • Іван Франко «Захар Беркут» (1883);

  • Микола Хвильовий «Вальдшнепи» (1927);

  • Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону» (1924);

  • Гнат Хоткевич «Камінна душа» (1911);

  • Андрій Чайковськи «Сагайдачний» (1918);

  • Валерій Шевчук «Три листки за вікном» (1986);

  • Валерій Шевчук «Дім на горі» (1983);

  • Гаська Шиян «За спиною» (2019);

  • Василь Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (2009);

  • Гео Шкурупій Жанна батальйонерка» (1930);

  • Юрій Яновський «Майстер корабля» (1928);

  • Юрій Яновський «Вершники» (1935);

  • Михайло Яцків «Танець тіней» (1916).

Джерело: «Читомо»

Соціальні мережі