Голодомор 1932-1933 років: закарбований у пам’яті поколінь

Видання серії графічних робіт Миколи Бондаренка «Україна – 1933: кулінарна книга» побачило світ у «Видавничому будинку «Еллада» кілька років тому, але щоразу в День пам’яті жертв Голодомору ми відкриваємо цю книгу заново. На її сторінках знову і знову оживають людські страждання і болі, невимовні випробування і сила духу нашого народу, який вбивали і не змогли вбити.

Цикл графічних малюнків (ліноритів) Миколи Бондаренка «Україна – 1933: кулінарна книга» з часу своєї появи став своєрідним вибухом спочатку в художньому світі, а пізніше й серед широкої громадськості. Кожна ілюстрація – то крик загублених людських душ, заморених штучним голодом в Україні 1932–1933 років.

Микола Бондаренко, можна сказати, виріс із думкою те, як розповісти світу про пережите українцями під час Голодомору. З дитинства він слухав і запам'ятовував розповіді старших про тяжке життя селян у ті часи, згодом збирав спогади свідків трагедії. В процесі цієї роботи художнику прийшла ідея графічного зображення почутого: він зобразив ту нелюдську «їжу», що вживали тоді селяни для виживання, додав до цього записані «рецепти», також намалював різні механізми, які використjвували, наприклад, для того, щоб товкти різне збіжжя, висушене листя, кору, або бити олію чи робити борошно.

Про свої враження від перегляду ліноритів «Україна – 1933: кулінарна книга» розповідає кандидат мистецтвознавства Петро Нестеренко: «...На шибках чорно-білої рами вікна, що сприймається як тяжкий хрест, який довелося нести невинним мученикам, – зображення рослин, комах, тварин – того, що змушені були їсти українці в часи Голодомору, щоб вижити, праворуч знизу – «рецепти» приготування тієї ерзац-їжі, наприклад, такий: жолуді з дуба мололи, добавляли перемелену дубову кору, переточували на сито, замішували на воді, місили й пекли коржики... Кожна робота (у циклі їх 89) тяжким болем озивається в серці кожного, хто їх споглядає».

У циклі робіт є гравюри, які передають жорстокість радянського режиму і мученицькі страждання селян. На

першому малюнку зображено ключки, за допомогою яких штирхачі шукали закопані селянами продукти після того, як забирали зі столу останні крихти. Кожну ключку художник доповнив радянською символікою. Є малюнок «Дві війни», на якому автор проводить паралелі між війною радянського режиму проти українського селянства та кривавою війною, що принесла на нашу землю німецько-фашистська навала. Вражає ілюстрація «На дибі», де зображений помираючий селянин, розіп’ятий, немов на хресті, на власноруч вирощеному колоску…

Виставка ліногравюр Миколи Бондаренка «Україна – 1933: кулінарна книга» починаючи з 1993 року експонувалася в різних країнах, у тому числі у США, Канаді, Австралії. В 2005 та 2007 роках у столичному Українському домі відбулися виставки, присвячені Голодомору, і серед експонованих творів важливе місце займали лінорити Миколи Бондаренка.

«Україна – 1933: кулінарна книга» - це особливе видання, яке для нашого творчого колективу має особливе значення, - розповідає Інна Щербина, головний редактор і керівник «Видавничого будинку «Еллада». – Це унікальна книга неперевершеного автора. Ми горді тим, що змогли видати її на високому якісному рівні, що відповідає художній силі графічних робіт та змісту. Ця книга була презентована Президенту України Віктору Ющенку, і згодом вона стала одним із експонатів Музею книги та друкарства України».

Зазначимо, що саме за цей мистецький витвір Микола Бондаренко був удостоєний ордену «За заслуги» III ступеня, який він отримав від Президента Віктора Ющенка.

У книзі, окрім ліноритів, є спогади очевидців – жителів сіл Буринського району Сумської області, що розширюють сприйняття графічних робіт, а також архівні документи.

«Україна – 1933: кулінарна книга» - це творчий здобуток автора і видання, що не дасть стерти у пам’яті трагедію нашого народу, зможе наповнити силою невмирущого духу прийдешні покоління.