«Лебединська Леся Українка» відзначає ювілей


Мария Кулишенко книги Эллада Лебедин

Марія Петрівна Кулішенко - письменниця з Лебединщини, член Національної спілки журналістів України, 11 січня відзначає ювілейний день народження. З’явившись на світ у воєнне лихоліття, Марія Петрівна змогла пронести крізь роки ніжність і тепло душі, любов до людей і до Батьківщини. За її мудрість, письменницьку майстерність і талант колеги по перу назвали її «Лебединською Лесею Українкою». Творчий доробок автора складає сім книг, останні з яких вийшли у «Видавничому будинку «Еллада» (м. Суми).

Життєві стежки, обпалені війною

Марія Петрівна Кулішенко (дівоче прізвище – Ромась) народилася у січні 1942 року в селі Михайлівці Лебединського району Сумської області. Вона - з покоління «дітей війни», які бачили на власні очі жорстокість фашистських окупантів, страждання нашого народу, стійкість і його життєвий подвиг, боротьбу, радість перемоги і тяжкі повоєнні голодні часи. Нехай це було в дитинстві, але маленька Марійка запам’ятала це на все життя.

Сім’ї Марії пощастило: батько повернувся з фронту живий, родина у пошуках кращої долі перебралася на Рівненщину, де проживала сестра батька. Повернутися до рідного села в Лебединському районі вдалося за декілька років, коли Марія вже була підлітком. Саме у шкільні роки почав проявлятися її літературний хист: вона складала вірші, захоплювалася літературою, брала участь у створенні стінгазети та в роботі місцевого літоб’єднання.

Згодом, ставши студенткою Лебединського педучилища, дівчина не покинула занять літературною творчістю. Після закінчення шкільного відділу педагогічного училища, Марія Кулішенко (прізвище по чоловікові) вступила до Луганського педагогічного інституту на заочний відділ, який успішно закінчила, одержавши диплом викладача географії. Протягом двох десятиліть Марія Петрівна вела викладацьку діяльність у школах Лебедина і потім – в Лебединському педучилищі.

Творче надбання письменниці

З виходом на заслужений відпочинок у Марії Кулішенко з’являється більше часу для літературної діяльності. Її твори виходять у місцевих та обласних газетах, вона опановує журналістську професію і в 1997 році стає членом Національної спілки журналістів України.

У 1995 році виходить перша поетична збірка Марії Кулішенко – «Пам’ять», згодом побачили світ її книги «Осінній передзвін», «Жіночі таємниці», «Життя із присмаком полину», збірки для дітей «Бабусина корзина», «Добруша», «Хай звучить колисаночка».

Твори Марії Кулішенко пронизують глибокі почуття і життєвий досвід автора – любов до рідної землі та її людей, особлива любов до дітей та народна, від національного коріння, мудрість у їх вихованні. Літературні форми в її творах майстерно досконалі, а мова – чаруюча, красива, образна, ніжна, багата. Читачі люблять її стиль, книги Марії Кулішенко є в бібліотеках Сумської області, декілька книг зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Свого часу Володимир П’янков, керівник Лебединського літературного об’єднання 1950-1980-х років, член Національної спілки журналістів України, назвав Марію Кулішенко «Лебединською Лесею Українкою». І це – цілком виправдано.

З книгою – в майбутнє

Марія Петрівна зустрічає ювілей у колі друзів, колег по творчості та прихильників її таланту. Письменниця розповіла, що продовжує брати участь у роботі Лебединського літературного об’єднання «Наша хата», жіночої організації «Журавка», яка опікується проблемами інвалідів, а також організації педагогів-ветеранів Лебединського педагогічного училища. Всі ці люди завжди залишаються поряд, допомагають, із нетерпінням чекають появи нових літературних перлин Марії Кулішенко. І творчі плани у письменниці є.

- Я дуже вдячна колективу «Видавничого будинку «Еллада», де вийшли три мої книги, і всі вони дуже високої якості, - каже Марія Кулішенко. – Тепер сподіваюся видати ще одну збірку, до якої увійде ряд прозових творів, а також вірші. Тематика прози – відносини батьків і дітей, а вірші присвячені питанням війни і миру, любові, самотності, виховання дітей. Знаю, що є такі люди, які чекають виходу кожної моєї книги, і думаю, що це щиро.

Слід зазначити, що Марія Петрівна має особливо трепетне ставлення до книг, зараз її бібліотека нараховує до п’яти тисяч примірників, частину своєї колекції вона ще раніше передала до місцевої читальні. Класика літератури – це її духовна скарбниця і творчий орієнтир. Вона любить читати, коли видається вільна година, цікавиться новими книгами, що виходять, намагається долучати до літератури молодь.

- Хочу побажати молодим людям взяти на озброєння класику, щоб вони вчилися у корифеїв літератури. А молодим авторам - бажаю писати і гострити своє перо, - зазначає Марія Кулішенко.

В свою чергу, з нагоди ювілею, бажаємо письменниці міцного здоров’я і довголіття, натхнення і сил для створення нових літературних шедеврів.

Нещодавні публікації