Авторські колискові Марії Кулішенко - скарбничка для українських родин

Сумы Еллада издательство полиграфия типография печать книги

Нещодавно Марія Петрівна Кулішенко, письменниця з Лебединщини, член Національної спілки журналістів України, відзначила ювілей. За плечима – багатий на випробування і події життєвий шлях, два десятиліття педагогічної діяльності і любов до літературного слова, така ж сильна і трепетна, як і любов до дітей. Творчий доробок автора складає сім книг, останні з яких вийшли у «Видавничому будинку «Еллада» (м. Суми).

Особливу цінність мають книжечки, написані для дітей - «Бабусина корзина», «Добруша», «Хай звучить колисаночка». В них Марія Кулішенко ділиться своїм досвідом з виховання дітей, який увібрав ніжність, мудрість, знання і глибокі національні почуття.

Від автора

Ось що про свою книгу «Хай звучить колисаночка» розповідає у вступному слові сама письменниця:

«У цій поетичній збірочці зібрані мої авторські колискові пісні, колисаночки, співаночки і віршики для діток наймолодшого (ясельного) віку. Адже не секрет, що більшість молодих подружніх пар не мають у своєму запасі таких знань.

З моменту народження немовляти молода матуся осипає того найніжнішими, найласкавішими словами, не помічаючи того, як змінився віднині відтінок і тембр її голосу. Навіть руки жінки, що стала матір’ю, набувають особливої теплоти, ніжності, обережності і сили. У неї виникають потреба й бажання співати, заколисуючи дитя. Вони закладені в жінці природою ще з її дитинства, коли вона ще дівчинкою колихала ляльку.

Зовсім крихітне дитятко звикає до маминого голосу, дотику її рук, співу. Якщо матуся й не знає колисанок, то все рівно тепло і ніжно наспівує довгу низочку одного звуку на кшталт: «А–а–а–а–а–а–а» або «Люлі–люлі–люлі–бай». І дитятко спокійно засинає на маминих руках під рідний і знайомий голос. В ранньому віці вона ще не розуміє змісту слів, але вже досить грамотно і тонко вловлює тон голосу і реагує на нього.

Наприкінці першого року життя маля робить спроби у вислові перших слів, які чує щодня, починає ходити і, лягаючи спати, вже просить заспівати пісеньку про зайчика, котика, мишку чи ведмедика. Ось тоді вже просто необхідно не тільки співати колискову чи співаночку, а й показувати дитині малюночки до них. Промине ще рік чи півроку, і ваш малюк буде наслідувати спів дорослих, заколисуючи свою ляльку, зайчика чи ведмедика, даруючи їм ту ж ласку, ніжність, любов, яку одержував у свій час від матусі. Мамусині колискові, бабусині чи таткові колисаночки й співаночки виховують у діточок 2-3 років доброту, ніжність і ласку, сприяють інтелектуальному розвитку, формуванню естетичних смаків, музичних та художніх здібностей, любові до рідних і свого краю.

…То ж нехай моя збірочка буде скарбничкою для всіх родин, у яких зростають маленькі українчики. В ній знайдуть допомогу і російськомовні родини, що живуть в нашій країні, яка стала їм рідною. Хай звучать колисаночки, колискові, і співаночки над колисками і ліжечками наших діточок в українських містах і селах!».

Марія Кулішенко

Нещодавні публікації