"Знайти себе": сумський поет Віталій Меланич презентував нову збірку
Сумський поет Віталій Меланич, голова літературно-мистецького клубу «Грань» і керівник студії «Літера», зустрівся з поціновувачами його творчості, представивши нову збірку «Знайти себе». Презентація відбулася наприкінці січня в Сумах у міській муніципальній галереї.
«Все, про що б не писав Віталій, пронизане щирим бажанням розповісти про себе чесно й відверто», – підкреслив один із редакторів, член НСПУ, автор міжрегіонального проекту «Сумщина творча. Культура й мистецтво» Андрій Поляков.
І дійсно, це відчули усі присутні, почувши із вуст автора та його колег по перу проникливі рядки про безтурботне дитинство, трепетну юність та роки зрілості, які увійшли до розділу «Все стається так, а не інакше» («Всё вершится так, а не иначе»):
Всё вершится так, а не иначе.
День сметает дворник за окном.
То за хвост не ловится удача,
То беда приходит напролом.
То в любовь единственную веришь,
То в тоске слоняешься один,
То в мои распахнутые двери
Всё стучат бездомные дожди.
Глибоким філософським змістом віє від рядків про скороминущість людського життя у поезії «Про час» («О времени»):
Уходят дни – от нас, от нас, от нас...
В календаре мелькнёт чужая дата…
Живи достойно в радости сейчас,
Не завтра, не потом и не когда-то.
Живая жизнь – когда ты в ней творишь
И пламенно сияют вехи-годы.
И ритмы жизни сердцем ты услышь,
Огонь души пусть возгорится гордо.
Про творчий шлях поета розповідає Богдана Гусак, прес-секретар літературно-мистецького клубу «Грань», член НСЖУ:
«Віталій Меланич, як ніхто інший, переконався в тому, що писати – це його покликання. Окрилений першими успіхами ще в шкільні роки, відвідавши І Всеукраїнський з’їзд молодих авторів у Києві, він раптом надовго замовк, занурившись у вир професійних та сімейних обов’язків.
Здавалося, все склалося за законами сучасного життя: кар’єра, дім, повага й визнання в обласному центрі та за його межами. Однак, як він сам зізнається у своїх поетичних рядках, «душа болит, как будто виновата, /Что недовольны чем-то мы порой, /И в мыслях возвращаемся куда-то».
Його повернення в поезію відбулося у 2010 році завдяки ініціативі старшого сина Олексія, який завжди захоплювався талантом батька і розумів, що він не повністю реалізував себе як творча особистість.
Літературна хвиля захопила Віталія, який із подвоєною енергією почав надолужувати згаяне. Навчання в Сумській обласній літературній студії «Лит-ра.com», відвідування літературно-мистецького клубу «Грань», активна участь у численних літературних вечорах міжрегіонального проекту «Сумщина творча. Культура й мистецтво», творчі поїздки до літературних побратимів з інших міст, на фестивалі, а також публікації в журналах та альманахах України не минули безслідно.
У результаті кропіткої роботи над словом з’явилася перша збірка лірики «Життя – як ріка» (2011 р.), а за 5 років друга – «Знайти себе» (2016 р.)».
Ведуча Надія Фурзенко налаштувала гостей свята на ліричний лад, адже там звучали не тільки чудові поетичні рядки, а й пісні на слова автора, написані талановитою поетесою та музикантом Ларисою Травніковою. Їх виконали письменник Юрій Ош (Геннадій Костенко) та Вікторія Васалатій, яка зробила аранжування й була акомпаніатором.
Поет-гуморист, член НСПУ, Григорій Єлишевич влучно підмітив, що на презентації зібралися справжні однодумці, друзі по цеху («тусовка»), тому серед присутніх немає байдужих до поетичних перлин автора, у яких відчуваються невичерпна доброта, уміння любити й віддавати, що є рідкісним даром у наш час.
З вуст присутніх на презентації збірки лунало чимало теплих, приємних слів, адресованих автору. А онучка Софійка сказала, що пишається своїм дідусем, читає й любить його твори. Можливо, колись вона продовжить поетичну династію Меланичів, бо у житті – як на довгій ниві. Головне, не зраджувати власному покликанню і працювати над собою.
За матеріалами: БібліоСумка
