Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка


Обрано претендентів на премію ім. І. Франка, список 2017 року нараховує 20 робіт, - повідомляє "Друг читача".
Присудження Міжнародної премії ім. І. Франка є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премію засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і спонукання вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті.

Цьогоріч наукові роботи було подано з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право, мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія. Роботи подано чотирма мовами: українською, англійською, польською та івритом.

Найважливішими критеріями відбору на премію є прозорість, професійна компетентність у своїй галузі та міжнародний рівень наукового дослідження.

Вибрані роботи передадуть до Міжнародної експертної ради, яка має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке засідатиме з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні й буде оголошено лауреатів премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра — у Дрогобичі — 27 серпня, у день народження Івана Франка.

Преміальний фонд формується за рахунок благодійних внесків від прихильників спадщини Івана Франка. У 2017 році премія становить півмільйона гривень для двох номінацій.

Претендентами цього року у двох номінаціях стали:

За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук:

- Авторський колектив у складі: Юрій Макар, Михайло Горний, Віталій Макар, Анатолій Салюк (м.Чернівці). Тритомна монографія «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915- 1945рр). Дослідження. Спогади. Документи».

- Анна Барікова (Київ). Монографія «Електронна держава: нова ефективність урядування».

- Моша Таубе (Єрусалим). Монографія: «Логіка ожидовілих».

- Софія Боньковська (Львів). Монографія «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х — XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості».

- Зоряна Кісіль (Львів). Наукова робота «Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів».

- Олег Шаблій (Львів). Суспільна географія у 2 томах.

За вагомі здобутки у галузі україністики:

- Євген Нахлік (Львів). Монографія «Перелицьований світ Івана Котляревського: текст-інтертекст-контекст».

- Міхаель Мозер (Відень, Австрія). Монографія «Нові причинки до історії української мови».

- Інна Царалунга (Хмельницький). Акти Вижвівської міської книги XVII ст.

- Григорій Васянович (Львів). «Прометей духа». Збірник наукових праць.

- Василь Ільницький (Дрогобич). Монографія «Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954)».

- Зоряна Купчинська (Львів). Монографія «Стратиграфія архаїчної ойконімії України».

- Володимир Сергійчук (Київ). Монографія «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українства».

- Авторський колектив. Керівник проекту Ярослава Конєва (Ольшин, Польща). Монографія «Культура українців на Вармії і Мазурах: традиція і сучасність (культурно-етнологічне дослідження)».

- Віктор Карпов (Київ). Наукове дослідження «Українська звитяга у символах».

- Андрій Темченко (Черкаси). Монографія «Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи».

- Андрій Темченко (Черкаси). Монографія: «Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми».

- Віталій Тельвак, Василь Педич (Дрогобич). Монографія «Львівська історична школа Михайла Грушевського».

- Наталія Столярчук (Луцьк). Навчальний посібник «Український авангард ХХ століття».

- Нестор Мизак, Андрій Яремчук (Чернівці). Монографія «Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині».

Нещодавні публікації