"Закарбувати швидкоплинні хмари...". До 130-річчя з дня народження Івана Кавалерідзе
Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе (1887–1978), скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста УРСР, уродженця с. Новопетрівка Роменського району.
Іван Кавалерідзе навчався у Київському художньому училищі (1906-1909) у Ф. П. Балавенського; Академії художеств (1909-1910, С-Петербург) у І. Я. Гінцбурга, згодом у Парижі – студії М. Л. Аронсона (1910-1911). Жив у Києві. Учасник виставок з 1927-го року. Серед його ранніх творів – “Портрет Ф.І.Шаляпіна” (1909), пам’ятник княгині Ользі для Києва (1911) разом з П. С. Сніткіним.
В 1918-1920-х роках створив пам’ятники: Тарасу Шевченку (1918 – Ромни, 1925 – Полтава), Григорію Сковороді (1922, Лохвиця Полтавської області). Автор перших у світі кубістичних пам’ятників (1924 – Артемівськ, 1927 – Святогорськ). В 1940-1950-і роки виконував переважно станкові портрети та композиції, присвячені діячам культури, науки та історичним персонажам. Автор портретів Г. Сковороди (1944) та Богдана Хмельницького (1946), А. Бучми в ролі Миколи Задорожного в п’єсі “Украдене щастя” І. Франка (1954).
3 кінця 1920-х років працював у кіно як сценарист і режисер (фільми “Злива” – 1929, “Перекоп” – 1930, “Коліївщина” – 1933, “Наталка Полтавка” -1936, “Запорожець за Дунаєм” – 1938, “Григорій Сковорода” – 1972). Автор п’єс “Вотанів меч” (1966), “Перша борозна” (1969).
Автор пам’ятника Г. Сковороді в Києві (1977).
До 130-ліття від дня народження Івана Кавалерідзе в Сумському обласному художньому музеї організована виставка «Грані великого таланту», яка працюватиме до 3 травня.
На експозиції представлено більше 50-ти одиниць станкової, мініатюрної пластики, монументальних творів, особисті речі, документи, світлини Майстра.
Іван Кавалерідзе в одкровенні-спогадах, які вийшли друком під назвою «Тіні швидкоплинних хмар» («Мистецтво», 1988), зафіксував ту непоборну силу свого Духу, що допомогла йому пройти повз усі примари минулого століття: «Нелегко згадувати тих, кого пережив за дев’яносто років – людей, яких зустрічав, знав, любив... Розповісти про минуле, що живе у твоєму теперішньому, рветься в майбутнє. Відчуваєш себе подорожнім, який намагається навіки закарбувати швидкоплинні хмари... Вислизають деталі, але загальне відчуття залишається. Це відчуття краси життя, неповторності свого часу. І... Радості. Радості від взаємопоєднання з мистецтвом». Виставка скульптурної спадщини І.П.Кавалерідзе нагадає українській спільноті про те, що в Сумах з 1989 по 1996 роки на правах відділу обласного художнього музею працювала Скульптурна галерея Івана Кавалерідзе – єдиний в Україні на той час музей сучасної скульптури.
