“Глухів - моя доля”: пам’яті народного поета Миколи Єрохи присвячується

То пам’ять, що пульсує свято У наших жилах і серцях.

М. Єроха, “Балада про комісара”

Недавно літературна спільнота і журналістика Сумщини втратила одного з найкращих своїх представників. Пішов із життя Микола Степанович Єроха - поет, самодіяльний композитор, член Національної спілки журналістів України, мешканець м. Глухів. Його не стало на 77-му році життя, і до останніх своїх днів він залишався активним, життєрадісним, тому важко було повірити, що його вже немає.

Микола Степанович був надзвичайно талановитою творчою людиною, все своє життя він присвятив професії журналіста, очолював редакцію газети, а у вільний від роботи час писав вірші та пісні, складав музику і був прекрасним композитором.

У його послужному списку - багато видань, причому - не художніх, а публіцистичних, краєзнавчо-документальних, які потім діти вивчають у школах. Остання робота Миколи Єрохи - книга під назвою "Шел тропой отряд червоный", про партизанів Глухівщини. Презентація книги відбулася в травні нинішнього року, це був масштабний захід за участю перших осіб міста, району та області, а також духовенства.

З колективом “Видавничого будинку “Еллада” Микола Степанович Єроха співпрацював у процесі роботи над виданням “Глухівщина у горнилі Великої Вітчизняної війни” (2012 рік). Він очолив авторський колектив зі створення цієї книги-літопису про події буремних полум’яних літ, про долі глухівчан, обпалені війною. Потім були інші спільні видавничі проекти, джерелом ідей і головним ініціатором яких був саме Микола Єроха.

“Не злічити, скільки сторінок натхненних і мудрих слів вийшло з-під його пера і було надруковано в книгах, - говорить Інна Щербина, головний редактор “Видавничого будинку “Еллада”. - Микола Степанович ніколи не зупинявся у своїй творчості, він бачив і писав те, що було дійсно важливо для людей, для району, для його рідного міста. Без перебільшення - він став одним із провідних авторів історії Глухівщини і Сумщини, залишив свій вагомий внесок для наступних поколінь. І ми завжди будемо згадувати його із вдячністю і пам’ятати як непересічну людину, талановитого журналіста і письменника, краєзнавця”.

Колеги Миколи Степановича завжди висловлювалися про нього дуже тепло, і нині пригадують багато добрих і хороших справ, які він встиг зробити, його виняткові людські душевні якості.

Оксана Ковальова, журналіст, м. Глухів: “Он с гордостью носил почетное звание Члена Национального Союза Журналистов Украины и искренне радовался за каждого из нас, кто попадал в эту когорту и удостаивался заветной красной книжечки, являющейся показателем успешности в профессии и признания на официальном всеукраинском уровне. Николай Степанович для многих из нас был мудрым наставником и учителем, другом и советчиком. Он умел трудиться и отдыхать: со своей гармошкой и великолепным чувством юмора был душой компании на любом празднике. Николай Степанович был верен своей профессии до самой смерти. Недаром ведь говорят, что журналистов бывших не бывает. Николай Ероха ушел на пенсию, но продолжал активно писать статьи и книги. ...Спасибо Вам, Николай Степанович, за все, что Вы для нас всех сделали. И за преподанные уроки жизни”.

Анатолій Мироненко, голова літературно-мистецького об'єднання "Звенигора”, м. Глухів: “Перестало битися серце творчої, талановитої людини, члена Національної спілки журналістів України, поета-пісенника, самодіяльного композитора і музиканта, почесного президента ЛМО "Звенигора" Єрохи Миколи Степановича... Місто Глухів понесло неоціниму втрату. Просимо всіх, хто знав Миколу Степановича, пам'ятати його таким, яким він був у житті”.

Микола Степанович Єроха - поет і музикант, педагог і журналіст, назавжди залишиться у нашій пам’яті. Його пісні, присвячені рідному краю, знають і співають як у Глухові, так і на Сумщині. Його поетична мова яскрава, образна і, разом з тим, проста, зрозуміла і близька кожному - житиме в його творах. Струна щирих почуттів, що бриніла в його душі, завжди буде знаходити відгук у людських серцях.