«Знімати вершки» з текстів: що таке ефективне читання і як його розвинути


Сьогодні під читацькою грамотністю й ефективним читанням ми розуміємо вже зовсім не те, що 20 років тому. Нові технології і велике інформаційне перевантаження вимагають постійного розвитку читацьких навичок, зокрема й через нові методи навчання. І хоча попереду нас чекають ще більші технологічні й суспільні зміни, проте очевидно, що той, хто вміє ефективно читати, завжди буде у виграші.

Дослідження PISA (програма міжнародного оцінювання учнів), проведене торік, показало, що українські школярі мають рівень читання «нижче середнього», а кожен четвертий 15-річний учень не досяг базового рівня читацької грамотності. Останнє свідчить, що для 25% читачів важко зрозуміти ідею тексту середньої довжини та зв’язок між його частинами і зробити висновки, коли вони не очевидні.

Проте ж читацька грамотність – це не лише основа успішного навчання в школі, а й необхідна навичка для подальшого дорослого життя. Особливо в наш час, коли найціннішим ресурсом є інформація, а вміння швидко й якісно її опрацьовувати, робити висновки й адаптуватися відповідно до них – конкурентна перевага на ринку.

Крім того, саме поняття читацької грамотності все більш розширюється, призвичаюючись до технологічного прогресу. Тому розвиток навичок ефективного читання є актуальним і для дітей, і для дорослих. Але як їх розвинути й що взагалі таке «ефективне» читання?

Що таке «читацька грамотність»

У 2000 році читання вперше стало провідною галуззю PISA. Тоді дослідники визначили читацьку грамотність як розуміння, використання й осмислення написаних текстів задля досягнення мети, розширення знань, розвитку потенціалу й участі у житті суспільства. Тут варто звернути увагу на два моменти. По-перше, ще 20 років тому підкреслювали цілі читання і його вплив на життя людини. По-друге, у визначенні йшлося лише про написані тексти. Це є не дивним з огляду хоча б на такий факт: у 2000 році нараховувалося 327 млн користувачів інтернету, нині – понад 4,1 млрд.

За останні роки розуміння читацької грамотності дуже змінилося. У PISA прибрали слово «написані» із визначення й додали до компетенцій читача здатність взаємодіяти з текстом (отримувати задоволення від читання, обирати, що саме читати). Окрім того, читання більше не вважають навичкою, що формується в дитинстві. Тепер його розглядають як складник навчання протягом життя.

Проте через швидкий розвиток інформаційних технологій уже недостатньо навчитися лише добре читати. Дослідники наголошують, що вправним може бути лише читач, який здатний керувати постійним потоком інформації і відрізняти потрібну від зайвої. З одного боку, тут йдеться про медіаграмотність, а з іншого – про використання ефективних читацьких технік.

Техніки ефективного читання

Найчастіше на техніки (способи) ефективного читання можна натрапити на сайтах іноземних університетів. Це логічно з огляду на те, що саме студенти чи не щодня опрацьовують значну кількість інформації, часто складної для сприйняття. Отож під ефективністю розуміють здатність швидко вловлювати ідеї текстів, обирати, що варто й що не варто читати, і запам’ятовувати головне. У PISA з цим погоджуються. Саме тому в 2015 році дослідження додало до портрета вправного читача уміння сканувати текст і «знімати з нього вершки». А це є двома найпоширенішими техніками ефективного читання. Зупинимося на них докладніше.

«Знімати вершки з тексту» (англійською «skimming») – це швидко переглядати текст із метою зрозуміти його загальні ідеї і структуру. Тобто потрібно не читати всю інформацію, а звернути увагу на окремі елементи – заголовки, виділення, дати. А вже після цього визначити, які частини тексту варті того, щоб ознайомитися з ними детальніше.

Сканувати текст означає шукати в ньому якусь специфічну інформацію – конкретне слово, визначення, дату. Тобто спочатку швидко переглядають текст і, коли натрапляють на потрібне, перечитують частину тексту ретельно. Сканування нагадує прокручування новинної стрічки чи стрічки в соцмережах.

Як бачимо, ці дві техніки призначені для того, щоб заощадити час і уникнути марного читання. Проте, окрім них, виділяють низку технік ефективного читання, які допомагають ознайомитися з усім текстом, зробити висновки і якомога краще запам’ятати ідеї. Наприклад, критичне читання (оцінювати слабкі й сильні сторони ідей тексту), інтенсивне читання (підкреслювати, робити нотатки, перечитувати), техніка запитань (ставити запитання до різних аспектів тексту: структури, змісту, стилю).

Найкращі стратегії, щоб запам’ятати прочитане

Ще у 2009 році PISA визначила найбільш ефективні способи запам’ятовувати прочитане. Зокрема, до них належать: обговорювати прочитану інформацію з іншими; підкреслювати важливі частини тексту під час читання; узагальнювати текст своїми словами. Водночас найменш ефективними стратегіями стали: швидко читати текст двічі; читати вголос; зосереджуватися на легких частинах тексту.

Важливою стратегією для узагальнення й запам’ятовування інформації є написання нотаток або конспектів. Але їх також потрібно вміти правильно писати. Найбільш ефективними способами для цього є підсумовувати текст своїми словами й перевіряти, чи всі важливі факти записані в конспекті. Менш ефективні способи – записувати головні ідеї з кожного параграфа й читати текст кілька разів перед написанням конспекту. Зовсім неефективною у PISA назвали стратегію переписувати з тексту якомога більше речень.

Використовувати ефективні стратегії запам’ятовування важливо не лише для учнів і студентів, а для всіх читачів. Особливо, коли йдеться про нонфікшн літературу. Адже який сенс читати багато «розумних» книжок, якщо майже нічого з них не запам’ятати? І «майже нічого» – це не перебільшення. Як засвідчили дослідження німецького психолога Германа Еббінгауза, уже за 24 години після знайомства з інформацією ми пам’ятаємо приблизно 34% вивченого, а за місяць – лише 15%. Проте, якщо осмислювати інформацію під час читання й повторювати її кілька разів, кількість запам’ятованого значно зростає.

Розвиваємо мозок для ефективного читання

З одного боку, читання є одним із найкращих способів розвивати розумові здібності. А з іншого, саме від останніх залежить, наскільки людина може бути вправною в читанні. І тут йдеться не лише про словниковий запас чи обізнаність у широкому колі тем, а й про розвиток пам’яті та здатності концентруватися.

Втрата зосередженості під час читання відразу робить його неефективним: ми не запам’ятовуємо інформацію і втрачаємо час на перечитування абзаців чи навіть цілих сторінок. Психологи дають чимало порад для уникнення такої ситуації. Наприклад, вони цілком очікувано рекомендують вимикати сторонні пристрої, уникати шуму, визначати кількість сторінок для прочитання і добре спати. Також допомагає зосередитися на тексті (й опрацьовувати його швидше) спосіб читання з олівцем: тобто ви водите олівцем чи ручкою вздовж рядків і так стежите за текстом.

Водночас нині з’явилося багато нових методів, які розвивають розумові та читацькі здібності. Зокрема, йдеться про різноманітні мобільні застосунки й інтернет-платформи. Вони пропонують вправи, налаштовані на покращення концентрації та пам’яті, і працюють за принципом «грай – розвивайся».

Джерело: «Читомо»