top of page

Міжнародна премія Івана Франка оприлюднила цьогорічний довгий список


Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття цьогорічної премії, якою вшановують науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін та мають міжнародне значення.


У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було надіслано 26 наукових робіт. Подання отримано з Австрії, Канади, США й України. Їхніми ініціаторами стали 11 закладів вищої освіти з Кембриджу, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова. За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України.


Отже, серед претендентів:

  • колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, та Ігоря Скочиляса «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі»;

  • колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація»;

  • Олена Берегова «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі»;

  • Роман Горак «Андрей Шептицький. Біографія»;

  • Микола Зимомря, Марія Якубовська «Іван Франко: проєкція у сучасність»;

  • Оксана Кісь «Українки в ГУЛАГу: Вижити – значить перемогти»;

  • Богдан Козак «У лабіринтах історії українського театру»;

  • Олена Кравченко «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»;

  • Володимир Маслійчук «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.»;

  • Зоряна Мацюк «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити – як медок варити»;

  • Іван Монолатій «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч»;

  • Шон Паттерсон «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.»;

  • Людмила Підкуймуха «Мова Львова, або Коли й батяри говорили»;

  • Ірина Роздольська «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління»;

  • Андрій Сова «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність»;

  • Михайло Степико «Українська ідентичність у глобалізованому світі»;

  • Микола Тарасенко «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України»;

  • Леонід Тимошенко «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)»;

  • Назар Федорак «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди»;

  • Михайло Хай «Микола Будник і кобзарство»;

  • Тетяна Шарова «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)»;

  • Ольга Шаф «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття»;

  • Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко, «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку»;

  • Ігор Юдкін «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».


Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською й англійською.


Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії, в Інституті славістики Віденського університету. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.


Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією віншують науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.


Джерело: «Читомо»

Comments


Соціальні мережі
bottom of page