«Петро Левченко і Путивль»: нове видання про творчість українського художника-пейзажиста
Петро Олексійович Левченко (29.06.1856 — 14.01.1917) — український художник, пейзажист, графік, майстер інтер’єрних композицій, закоханий в Слобожащину. Місто Путивль, його краєвиди і архітектурні пам’ятки свого часу надихнули митця на створення циклу художніх робіт. Саме “путивльському” періоду творчості живописця присвячене нове видання «Петро Левченко і Путивль», що побачило світ у “Видавничому будинку “Еллада” (м. Суми).
Видання підготовлено Державним історико-культурним заповідником у м. Путивлі за підтримки управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації. Упорядник і автор тексту — Сергій Побожій, кандидат мистецтвознавства, доцент Сумського державного університету, відомий дослідник творчого доробку Петра Левченка.
Художник Петро Левченко народився в Харкові, в купецькій сім’ї. Навчався в Харківській гімназії (де відвідував уроки малювання у художника Д. Безперчого), водночас — у художній студії Є. Шрейдера. У 1878—1883 рр. — вільний слухач Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі; після її закінчення жив у Харкові, викладав у Харківській школі малювання та живопису. З 1886 р. — член Товариства пересувних художніх виставок. Був також членом-засновником Харківського товариства шанувальників мистецтва, членом Товариства південноросійських художників (з 1890 р., м. Одеса), Товариства київських художників. У 1895 р. відвідав Париж, де ознайомився з творчістю провідних французьких імпресіоністів.
Працював переважно в жанрі пейзажу, замальовуючи краєвиди Харківщини та Київщини із застосуванням творчих засобів імпресіонізму: «Глухомань», «Хутір», «Вітрячок. Вечоріє», «Світанок», «Краєвид Харківщини над річкою» (усі — 1890-ті), «Хата. Харків», «Зимова річка», «Хата. Путивль» (усі — 1900-ті), «Водний млин», «Хата» (1910-ті) та ін. Писав також натюрморти — «Святковий стіл» (1890-ті), інтер’єрні композиції тощо.
“Путивльська серія краєвидів Левченка засвідчує увагу митця до етюду як найбільш поширеної форми мистецтва цього часу, в якій утілилися естетичні засади його творчості: гармонії, краси, міри та прекрасного. В етюді художник передавав не тільки різноманітні відтінки кольорів природи, а й душевний настрій”, — так характеризує “путивльський” період творчості Петра Левченка мистецтвознавець Сергій Побожій.
Дослідник зазначає, що на основі каталогів виставок та інших джерел було виявлено 26 творів Левченка, написаних у Путивлі. Саме ця серія робіт детально описана у виданні «Петро Левченко і Путивль», а в ілюстраціях представлена тематична добірка творів художника.
