Китайський варіант «Дон Кіхота», зроблений 100 років тому, переклали іспанською мовою
На початку XX століття китайський письменник-есеїст Лінь Шу наважився зробити переклад першої частини «Дон Кіхота» класичною китайською мовою. Він не знав ані іспанської, ані будь-якої мови західного світу, але завдяки допомозі друга Чень Цзяліня, який говорив англійською, виконав свою роботу.
З помилками, винаходами та переосмисленнями Лінь «переписав» історію про Дон Кіхота мандаринською мовою. Його «Історія зачарованого лицаря» була опублікована в 1922 році. Тоді китайські читачі вперше познайомилися з героями-лицарями Сервантеса.
Майже через 100 років в Іспанії вирішили вшанувати пам’ять китайського перекладача, переклавши його варіант тексту іспанською мовою. Ця подія присвячена 405-й річниці з дня народження Сервантеса.
Лінгвістичні пошуки розпочалися вісім років тому після того, як Інститут Сервантеса в Пекіні виставив деякі предмети, зібрані одним китайським колекціонером. Він протягом 20 років розшукував у антикварних магазинах різні китайські переклади Сервантеса.
Як зазначила директор Інституту Сервантеса в Шанхаї Інма Гонсалес Пуй, серед предметів була й «Історія зачарованого лицаря» Лінь Шу. Це «маленька коштовність, хоча вона виглядала як звичайний блокнот», – зауважила вона.
Над перекладом з китайської мови на іспанську працював професор класичної китайської літератури Університету Гранади Алісії Релінке. За його словами, переклад Лінь Шу – вільна творча інтерпретація «Дон Кіхота».
Найбільші відмінності містяться у самих персонажах. Дон Кіхот – відомий у книзі як Кісада – менш оманливий і більш вчений, тоді як Санчо Панса – радше учень освіченого господаря, ніж супутник шаленого лицаря. Священник, який намагається вилікувати Дон Кіхота від марень, стає лікарем, тоді як Дульсінея, яку Дон Кіхот ідеалізує, описується прекрасним китайським епітетом «Нефритова леді». Лін також видалив зі свого перекладу всі згадки про Бога і назвав худого та старого Росінанте «швидким конем».
Інститут Сервантеса видав «Історію зачарованого лицаря» одночасно в Мадриді, Пекіні та Шанхаї. Книга двомовна – з оригінальним текстом Лінь Шу й іспанським перекладом Алісії Релінке.
Джерело: «Українська літературна газета»
