Міжнародна премія Івана Франка оприлюднила цьогорічний довгий список
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття цьогорічної премії, якою вшановують науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін та мають міжнародне значення.
У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було надіслано 26 наукових робіт. Подання отримано з Австрії, Канади, США й України. Їхніми ініціаторами стали 11 закладів вищої освіти з Кембриджу, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова. За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України.
Отже, серед претендентів:
колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, та Ігоря Скочиляса «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі»;
колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація»;
Олена Берегова «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі»;
Роман Горак «Андрей Шептицький. Біографія»;
Микола Зимомря, Марія Якубовська «Іван Франко: проєкція у сучасність»;
Оксана Кісь «Українки в ГУЛАГу: Вижити – значить перемогти»;
Богдан Козак «У лабіринтах історії українського театру»;
Олена Кравченко «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»;
Володимир Маслійчук «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.»;
Зоряна Мацюк «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити – як медок варити»;
Іван Монолатій «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч»;
Шон Паттерсон «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.»;
Людмила Підкуймуха «Мова Львова, або Коли й батяри говорили»;
Ірина Роздольська «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління»;
Андрій Сова «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність»;
Михайло Степико «Українська ідентичність у глобалізованому світі»;
Микола Тарасенко «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України»;
Леонід Тимошенко «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)»;
Назар Федорак «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди»;
Михайло Хай «Микола Будник і кобзарство»;
Тетяна Шарова «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)»;
Ольга Шаф «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття»;
Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко, «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку»;
Ігор Юдкін «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».
Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською й англійською.
Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії, в Інституті славістики Віденського університету. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.
Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією віншують науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
Джерело: «Читомо»
