Українська проза 2021 року: що важливо прочитати

У 2021 році виходили українські романи, що рефлексують досвід пандемії, популярність правозахисних рухів та аналізують вплив російсько-української війни на різні покоління. З’явилося багато прози про дорослішання – симптоматично, адже українській незалежній державі виповнилося тільки 30, отже, й саме суспільство ще проходить сюжетом роману виховання. Окрім художньої літератури, дедалі ширшає пропозиція нон-фікшну та мемуаристики, про які говорять, наприклад, «Світлий шлях» Станіслава Асєєва про виживання в концтаборі «Ізоляція» та «Медицина доказова й не дуже» Андрія Сем’янківа.

Літкритикиня Марія Бліндюк підбила підсумки в українській прозі 2021 року, обираючи найважливіші книжки та пояснюючи, чому їх варто прочитати. Можливо, нашим читачам її поради теж стануть у пригоді?

Артем Чех «Хто ти такий?»

Сюжет: У Черкасах дев’яностих зустрічається колишній афганець і п’ятирічний хлопчик, який живе з мамою та бабусею. Остання якраз і приводить додому нового знайомого, який буватиме в гостях дедалі частіше. Малий Тимофій відчуватиме до нього одночасно пересторогу й цікавість.

Поєднання алкоголізму, посттравматичного синдрому, культурної освіченості, життєвого досвіду та бажання всім цим ділитися робить для Тимофія фігуру пошрамованого Фелікса майже сакральною. Хлопець, як губка, всотує всі історії, дорослішаючи поряд із травмованим дорослим.

Чому важлива: Згадуючи власне дитинство, Артем Чех спробував проаналізувати, що чекає на соціум, із яким відбувається війна. Адже це не тільки досвіди патріотичного героїзму, а й портрети розбитих і розгублених людей, які звідти повертаються. Вони намагаються асимілюватися в суспільство, що завжди не готове до болісних тріщин у своїй звичній реальності.

Євгенія Бєлорусєц «Цикл лекцій про сучасне життя тварин»

Сюжет: Збірка есеїв, стилізованих під стенографічні записи лекцій, інтерв’ю, сповідей і проповідей про взаємодію та співжиття людей і тварин. У них Євгенія Бєлорусець показує, як можна знаходити історії дивакуватих персонажів, спостерігаючи за сусідськими вікнами. Знайомі декорації спальних районів і київських вулиць зберігають у собі багато сюжетів любові й жорстокості, які авторка уважно збирає, щоби згодом зробити висновки.

Чому важлива: На думку Євгенії Бєлорусець, ставлення людей до тварин транслює загальний стан розвитку суспільства. Героями «Циклу лекцій про сучасне життя тварин» стають голуби в ролі свідків Майдану, коти як найбільші гедоністи й мученики та кури як символи ритуальних вірувань. Поживний ґрунт для етнографічного дослідження українців – і серед людей, і серед тварин.

Артем Поспєлов «Тадуш»

Сюжет: У десятирічного Зоїка помирає дідусь. Читач подорожує флешбеками хлопчика, що часто суперечать одне одному. Намагаючись пояснити найскладніші ситуації, Зоїк спілкується зі своїм злим двійником, якого не бачать дорослі. Той спонукає оповідача говорити та робити страшні, іноді навіть жорстокі речі. Непроста мандрівка почуттям провини, розладом аутистичного спектра та нерозумінням проводить у мікрокосм дитини.

Чому важлива: Дебютний роман Артема Поспєлова – це спроба показати, як дитяча уява може створити не тільки чарівний світ фантазій, а й моторошну картину реальності. Через схильність до магічного мислення дитина може відчувати непрощенну провину перед смертю близької людини й через нестачу іншого пояснення фатуму занурює себе в темряву тривоги.

Олена Стяжкіна «Смерть лева Сесіла мала сенс»

Сюжет: До появи соцмереж людей між собою пов’язували місця тривалого спільного перебування, а не взаємні зацікавлення. Отже, письменниця й історикиня показує, як у стінах одного пологового будинку знайомляться герої й героїні зі зовсім різними бекграундами.

І хоча єдине, що їх об’єднує, – це діти, народжені в Донецькому пологовому будинку 1986 року, – ці сім’ї тісно спілкуватимуться впродовж усього життя. Початок дев’яностих затягне їх у калейдоскоп змін, до яких часто болісно адаптуватися. Виліплюючи їхні досвіди з перших подарунків, зрад і крадіжок, Олена Стяжкіна підводить покоління міленіалів до невідворотної війни.

Чому важлива: Характери та принципи формуються в романі навколо української та російської мов – способи висловлюватися потроху видозмінюються, показуючи зміни в переконаннях героїнь і героїв. «Смерть лева Сесіла мала сенс» висвітлює, наскільки категорично можуть різнитися долі тих, хто був народжений та вихований у сусідніх кімнатах. Це одночасна спроба позбавити Донецьк стереотипних портретів і висвітлити комплексність конфліктів у головах української молоді, яка дорослішала одночасно зі своєю країною.

Артем Чапай «Вивітрювання»

Сюжет: Тікаючи від міської метушні та наслідків карантинних обмежень, головний герой «Вивітрювання» їде з дружиною відпочивати в Карпати. Дорогою додому вони розуміють, що світ навколо змінився. Земля вивітрила зі своєї поверхні людей, за винятком тих, кого зупинила вода на островах і під сильною зливою. Отже, доїхавши до рідної Русанівки, герої бачать, як там розбудовується соціалістична утопія, де, як відомо, завжди є рівніші за інших.

Чому важлива: Перенісши реальність у недалеке майбутнє, Артем Чапай рефлексує пертурбації сьогодення. Пандемія, російсько-українська війна, екологічна криза та популярність лівих рухів набувають того гіперболізованого вигляду, який необхідний для усвідомлення небезпек сучасності. «Вивітрювання» робить передчасні висновки, щоби вберегти людство від вимирання.

Джерело: «Suspilne.media»